кулішівка

куліші́вка

іменник жіночого роду

варіант українського правопису

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кулішівка — -и, ж., грам. Правила орфографії української мови, розроблені у 19 ст. П. Кулішем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кулішівка — КУЛІШІ́ВКА, и, ж. Український фонетичний правопис XIX ст., запроваджений П. Кулішем. Принаймні в 1856 р. ніхто не думав плакати на ту кулішівку (М. Драгоманов); Цим алфавітом, який удячні нащадки назвали на честь укладача кулішівкою, користуємось ми тепер (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  3. кулішівка — Кулішівка, -ки ж. Фонетическое правописаніе украинскаго языка, установленное П. A. Кулишемъ. Желех. Словник української мови Грінченка