куриво
ку́риво
-а, с.
1》 Те, що курять; курильний тютюн.
|| Те саме, що куріння 1).
2》 Те, чим обкурюють, курять (див. курити I 2)); речовина, що дає під час горіння ароматичний дим.
|| Дим від обкурювання.
3》 Те, що куриться: випари, мла, туман, дим.
4》 рідко. Димне багаття.
Великий тлумачний словник сучасної української мови