кури

ку́ри

-ей, мн.

Загальна назва свійських птахів родини курячих; курки й півні.

|| М'ясо цих птахів; курятина.

Значення в інших словниках

1. кури — ку́ри множинний іменник, істота  Орфографічний словник української мови
2. кури — КУ́РИ, е́й, мн. Загальна назва свійських птахів родини курячих; курки й півні. Гафійка сиділа на призьбі за хатою. Біля ніг її кружились кури (М. Коцюбинський); – Почекай, курей погодую та проведу тебе трошки (А.  Словник української мови у 20 томах
3. кури — Біда тій курці жити, що на ній учать яструба ловити. Гірко тому, хто ціле своє життя в непевності та страсі. Вдалося, як сліпій курці зерно. Дуже пощастило і то зовсім несподівано. Голодній курці зерно на думці. Все думає про своє лихо.  Приповідки або українсько-народня філософія
4. кури — Ку́ри, куре́й, ку́рям, курми́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кури — КУ́РИ, е́й, мн. Загальна назва свійських птахів родини курячих; курки й півні. Гафійка сиділа на призьбі за хатою. Біля ніг її кружились кури (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
6. кури — Кури, -рей мн. отъ кур и кура.  Словник української мови Грінченка