кури —
ку́ри множинний іменник, істота
Орфографічний словник української мови
кури —
-ей, мн. Загальна назва свійських птахів родини курячих; курки й півні. || М'ясо цих птахів; курятина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кури —
КУ́РИ, е́й, мн. Загальна назва свійських птахів родини курячих; курки й півні. Гафійка сиділа на призьбі за хатою. Біля ніг її кружились кури (М. Коцюбинський); – Почекай, курей погодую та проведу тебе трошки (А.
Словник української мови у 20 томах
кури —
Біда тій курці жити, що на ній учать яструба ловити. Гірко тому, хто ціле своє життя в непевності та страсі. Вдалося, як сліпій курці зерно. Дуже пощастило і то зовсім несподівано. Голодній курці зерно на думці. Все думає про своє лихо.
Приповідки або українсько-народня філософія
кури —
КУ́РИ, е́й, мн. Загальна назва свійських птахів родини курячих; курки й півні. Гафійка сиділа на призьбі за хатою. Біля ніг її кружились кури (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
кури —
Кури, -рей мн. отъ кур и кура.
Словник української мови Грінченка