куритися
кури́тися
I -иться, недок.
1》 Те саме, що куріти I.
|| Про ароматичні речовини.
2》 над чим, з чого, безос. Підніматися клубками вгору (про дим).
3》 Виділяти випари, пар; оповиватися туманом; парувати.
4》 Вкриватися вихорами пилу, снігу тощо.
II куриться, безос.
Про наявність бажання або можливість курити (див. курити I 1)).
Великий тлумачний словник сучасної української мови