курликання

курли́кання

-я, с.

Дія за знач. курликати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. курликання — курли́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. курликання — КУРЛИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. курли́кати і звуки, утворювані цією дією. Летіли під весняними хмарами дикі гуси, курликали журавлі, і те призивне курликання довго бриніло в теплому й тихому повітрі (О.  Словник української мови у 20 томах
3. курликання — КУРЛИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. курли́кати і звуки, утворювані цією дією. Летіли під весняними хмарами дикі гуси, курликали журавлі, і те призивне курликання довго бриніло в теплому й тихому повітрі (Донч.  Словник української мови в 11 томах