кусати

куса́ти

-аю, -аєш, недок.

1》 перех. Ранити, устромляючи зуби, захоплюючи клювом і т. ін.

|| Здавлювати, захоплюючи зубами.

|| Ранити жалом або хоботком (про комах).

|| перен. Завдавати болю, образи; уражати.

2》 перех. Відокремлювати невеликі частинки чого-небудь, захоплюючи, здавлюючи зубами.

|| Роздавлювати зубами.

3》 неперех. Те саме, що кусатися 1).

4》 неперех., розм. Подразнювати шкіру; пекти.

5》 перех., фам. Їсти.

Значення в інших словниках

1. кусати — (проколоти зубами) гризти, прокушувати, тяти, жалити.  Словник синонімів Полюги
2. кусати — куса́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. кусати — ФР. відкушувати, розкушувати, перекушувати; Ф. ЇСТИ, дит. гам|к|ати; (дошкуляти) підкушувати; (- комах) тяти, жалити, жигати, гризти, кусатися; (лікті) гризти; док. ВКУСИТИ, (себе за язик) вкуситися.  Словник синонімів Караванського
4. кусати — див. їсти  Словник синонімів Вусика
5. кусати — КУСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. кого, що. Ранити, встромляючи зуби, захоплюючи дзьобом і т. ін. Котрий пес багато бреше, той мало кусає (прислів'я); Хоч би тобі лихе слово Почув хто од його .. І собаки не кусали Москаля Максима (Т.  Словник української мови у 20 томах
6. кусати — кусати вул. розуміти (ст)||консаць  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. кусати — Ані мене не кусай, ні цілуй, ані мене не стирай, ні смаруй. Не помагай мені і не шкодь мені. Відчепися мене, мені з тобою діла немає. Близько локоть, та не вкусиш. Неможливого не зробиш. Вкусися перше за язик, поки що скажеш.  Приповідки або українсько-народня філософія
8. кусати — куса́ти гу́би. Виявляти почуття досади, заздрощів і т. ін. (Пузир:) Восени поїдемо .. в земський банк — нехай всі ті, що сміялися з мого кожуха, губи кусають! (І. Карпенко-Карий); Піти ще по двору проходитись, хай дивляться та губи кусають! (М.  Фразеологічний словник української мови
9. кусати — ВІДКУ́ШУВАТИ (кусаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДГРИЗА́ТИ, КУСА́ТИ розм. — Док.: відкуси́ти, відгри́зти, вкуси́ти (укуси́ти), кусну́ти. Сміючись (солдат із дівчиною) їдять бублика, відкушують від нього по черзі (О.  Словник синонімів української мови
10. кусати — КУСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. перех. Ранити, устромляючи зуби, захоплюючи клювом і т. ін. Хоч би тобі лихе слово Почув хто од його.. і собаки не кусали Москаля Максима (Шевч., II, 1953, 55); Він вигинається і кусає матір за руку.  Словник української мови в 11 томах
11. кусати — Куса́ти, -са́ю, -єш, одн. в. куснути, -ну́, -не́ш гл. Кусать, грызть. Інший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Ном. № 3047. Козаки, прислухаючись, тільки уси кусають. К. ЧР. 314. Оріх кусає. Мет. кусі його! Восклицаніе, натравливающее собакъ.  Словник української мови Грінченка