Значення в інших словниках
-
кусання —
куса́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
кусання —
КУСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. куса́ти. Думок ніяких, безмежне знесилля й тупість та біль од кусання й ударів об край канапи лобом (В. Винниченко); Але за ваші шакалячі зрадницькі кусання ми відміримо повною мірою (В.
Словник української мови у 20 томах
-
кусання —
КУСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. куса́ти. Але за ваші шакалячі зрадницькі кусання ми відміримо повною мірою (Еллан, II, 1958, 223).
Словник української мови в 11 томах