кусання

КУСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. куса́ти.

Але за ваші шакалячі зрадницькі кусання ми відміримо повною мірою (Еллан, II, 1958, 223).

Значення в інших словниках

1. кусання — куса́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кусання — -я, с. Дія за знач. кусати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кусання — КУСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. куса́ти. Думок ніяких, безмежне знесилля й тупість та біль од кусання й ударів об край канапи лобом (В. Винниченко); Але за ваші шакалячі зрадницькі кусання ми відміримо повною мірою (В.  Словник української мови у 20 томах