кусатися

куса́тися

-аюся, -аєшся, недок.

1》 Мати звичку (схильність) кусати (у 1 знач.).

|| перен. Завдавати болю, образи; уражати.

2》 Кусати одне одного.

3》 тільки 3 ос., перен., жарт. Коштувати надто дорого.

|| Бути недосяжним (про гроші).

Значення в інших словниках

1. кусатися — куса́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. кусатися — (- бліх) КУСАТИ; (сваритися) гризтися; (- дорогу річ) дорого коштувати  Словник синонімів Караванського
3. кусатися — див. перечити  Словник синонімів Вусика
4. кусатися — КУСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Мати звичку (схильність) кусати, ранити зубами, дзьобом. – Ото, дурню, не лови. Знай, що шмелі кусаються (Панас Мирний); – Оце так! – вихопилось у Мар'яна Поляруша. – Гадюки в усьому світі кусаються (М.  Словник української мови у 20 томах
5. кусатися — ці́ни куса́ються на що. Що-небудь надто дорого коштує. Ціни на сільськогосподарську техніку кусаються (З газети); Груші були здорові і надто запашні, тому на ярмарку і ціни на них кусалися (З журналу).  Фразеологічний словник української мови
6. кусатися — КУСА́ТИСЯ (мати звичку, схильність кусати), КУСА́ТИ. — А собаки ж у вас не кусаються? (П. Куліш); Мухи та комарі кусають до пори (приказка). КУСА́ТИСЯ (кусати один одного), ГРИ́ЗТИСЯ, Ї́СТИСЯ діал. — Док.: покуса́тися, погри́зтися.  Словник синонімів української мови
7. кусатися — КУСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Мати звичку (схильність) кусати (у 1 знач.). [Писар:] Здрастуйте, Ганна Степанівна, я вже тепер і підсту питись до вас боюся. [Галя:] Чого ж? підступайте безпечно, я не кусаюсь (Сам.  Словник української мови в 11 томах
8. кусатися — Кусатися, -саюся, -єшся гл. Кусаться. А собаки ж у вас не кусаютсья? К. ЧР.  Словник української мови Грінченка