кучерявитися

кучеря́витися

-иться; мн. кучерявляться; недок.

Витися, завиватися кучерями (про волосся).

|| перен. Вирізнятися густим, розкішним листям (про дерева).

|| перен. Утворювати хвилясту поверхню, схожу на завитки (про хмари, дим і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. кучерявитися — (завиватися кучерями) витися, закручуватися.  Словник синонімів Полюги
2. кучерявитися — кучеря́витися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. кучерявитися — див. звиватися  Словник синонімів Вусика
4. кучерявитися — КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ, виться; мн. кучеря́вляться; недок. Витися, завиватися кучерями (про волосся). Звела очі, аж проти мене, на липовій лавці, старий, старий дід ..  Словник української мови у 20 томах
5. кучерявитися — КЛУБОЧИ́ТИСЯ (про дим, туман, пару тощо — здійматися, рухатися клубками), КЛУБОТА́ТИСЯ (КЛУБОТІ́ТИСЯ), КЛУБОТА́ТИ (КЛУБОТІ́ТИ), КЛУБОЧІ́ТИ, КЛУБИ́ТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., КУЖЕ́ЛИТИСЯ розм., КЛУБУВА́ТИСЯ діал.; КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. кучерявитися — Кучеря́витися, -влюся, -вишся, -вляться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. кучерявитися — КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ, иться; мн. кучеря́вляться; недок. Витися, завиватися кучерями (про волосся). Звела очі, аж проти мене, на липовій лавці, старий, старий дід..  Словник української мови в 11 томах
8. кучерявитися — Кучеря́витися, -влюся, -вишся гл. Виться. Борода біла нижче пояса кучерявиться. МВ. І. 17.  Словник української мови Грінченка