Значення в інших словниках
-
кушнірство —
кушні́рство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
кушнірство —
КУШНІ́РСТВО, а, с. Ремесло кушніра. Коли дійшли до 11 літ, батьки хотіли їх дати до ремесла – одного до кушнірства, другого – до столярства (І. Франко); – Не кушнірство винне, що Франц розпився.., – обізвався нараз знов Павло (О.
Словник української мови у 20 томах
-
кушнірство —
Кушні́рство, -ва, -ву
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кушнірство —
КУШНІ́РСТВО, а, сер. Ремесло кушніра. — Не кушнірство винне, що Франц розпився... — обізвався нараз знов Павло (Ольга Кобилянська, III, 1956, 491).
Словник української мови в 11 томах