кушнірство

КУШНІ́РСТВО, а, с.

Ремесло кушніра.

Коли дійшли до 11 літ, батьки хотіли їх дати до ремесла – одного до кушнірства, другого – до столярства (І. Франко);

– Не кушнірство винне, що Франц розпився.., – обізвався нараз знов Павло (О. Кобилянська);

// Галузь виробництва.

Кушнірство в середні віки перетворилося на одне з найпоширеніших ремесел (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. кушнірство — кушні́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кушнірство — -а, с. Ремесло кушніра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кушнірство — Кушні́рство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. кушнірство — КУШНІ́РСТВО, а, сер. Ремесло кушніра. — Не кушнірство винне, що Франц розпився... — обізвався нараз знов Павло (Ольга Кобилянська, III, 1956, 491).  Словник української мови в 11 томах