Словник української мови в 11 томах

кушнірство

КУШНІ́РСТВО, а, сер. Ремесло кушніра.

— Не кушнірство винне, що Франц розпився... — обізвався нараз знов Павло (Ольга Кобилянська, III, 1956, 491).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кушнірство — кушні́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. кушнірство — -а, с. Ремесло кушніра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кушнірство — КУШНІ́РСТВО, а, с. Ремесло кушніра. Коли дійшли до 11 літ, батьки хотіли їх дати до ремесла – одного до кушнірства, другого – до столярства (І. Франко); – Не кушнірство винне, що Франц розпився.., – обізвався нараз знов Павло (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. кушнірство — Кушні́рство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)