кущитися

кущи́тися

-иться, недок.

1》 Рости кущем, кущами.

2》 Утворювати кущі (про злакові та інші трав'янисті рослини).

|| перен. Рости пучками (про волосся).

Значення в інших словниках

1. кущитися — (рости кущем, розвиваючись) рунитися.  Словник синонімів Полюги
2. кущитися — кущи́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. кущитися — див. рости  Словник синонімів Вусика
4. кущитися — КУЩИ́ТИСЯ, и́ться, недок. 1. Рости кущем, кущами. Кучерява бузина кущилася аж під дах (З. Тулуб); Ліщина густо кущилася під високими деревами (О. Десняк); Посеред луки розкішно кущився верболіз (Григорій Тютюнник); На подвір'ї лікарні кущився глід (Є.  Словник української мови у 20 томах
5. кущитися — КУ́ЩИТИСЯ (рости кущем, кущами, утворювати кущі); РУНИ́ТИСЯ (про злаки і трави — розвиваючись, густо рости). Не кущиться там пшениця, Де дурман-трава... (С. Олійник); Вереснева озима славно руниться (К. Гордієнко).  Словник синонімів української мови
6. кущитися — Ку́щитися, -щуся, -щишся, -щаться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. кущитися — КУЩИ́ТИСЯ, и́ться, недок. 1. Рости кущем, кущами. Кучерява бузина кущилася аж під дах (Тулуб, Людолови, І, 1957, 108); Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги (Тют., Вир, 1964, 197).  Словник української мови в 11 томах
8. кущитися — Кущи́тися, -щу́ся, -щи́шся гл. Куститься (о хлѣбѣ). Херс.  Словник української мови Грінченка