кьошк

кьо́шк

-у, ч.

Житлова башнеподібна укріплена споруда з цегли-сирцю на глинобитній платформі; середньовічний замок у Середній Азії.

Значення в інших словниках

1. кьошк — (тур., тюрк., перс. — вахта) Замок у вигляді житлової та оборонної башти на феодальній садибі. Мав місце в архітектурі Середньої Азії раннього Середньовіччя (порівн. донжон). Зводився з сирцевої цегли на глинобитному цоколі, конструктивно посилювався гофрами.  Архітектура і монументальне мистецтво