кьошк

(тур., тюрк., перс. — вахта)

Замок у вигляді житлової та оборонної башти на феодальній садибі. Мав місце в архітектурі Середньої Азії раннього Середньовіччя (порівн. донжон). Зводився з сирцевої цегли на глинобитному цоколі, конструктивно посилювався гофрами.

Значення в інших словниках

1. кьошк — -у, ч. Житлова башнеподібна укріплена споруда з цегли-сирцю на глинобитній платформі; середньовічний замок у Середній Азії.  Великий тлумачний словник сучасної мови