кювет

кювет (кюнет) (фр. — чан)

1. Заповнений водою рів чи канава перед фортечною стіною.

2. Водовідвідна канава, влаштована вздовж упорядкованого шляху або залізничного полотна.

Значення в інших словниках

1. кювет — кюве́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кювет — КЮВЕТ – КЮВЕТА Кювет, -у. Водостічна канава вздовж шляху й залізничного полотна. Кювета. Ванночка для обробки й промивання фотографічних і інших пластинок та відбитків.  Літературне слововживання
3. кювет — Рівчак, канава.  Словник синонімів Караванського
4. кювет — -у, ч. Водостічна канава вздовж шляху і залізничного полотна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кювет — Рів, рівчак, рівець  Словник чужослів Павло Штепа
6. кювет — КЮВЕ́Т, у, ч. 1. Водостічна канава вздовж шляху і залізничного полотна. Солдати порозлягались у кюветах, у холодку, сиділи навпочіпки на схилах у затінку, купчились на полотні невеличкими гуртками (Ю.  Словник української мови у 20 томах
7. кювет — КЮВЕ́Т, у, ч. Водостічна канава вздовж шляху і залізничного полотна. Солдати порозлягались у кюветах, у холодку, сиділи навпочіпки на схилах у затінку, купчились на полотні невеличкими гуртками (Смолич, Мир..  Словник української мови в 11 томах