кіготь
кі́готь
-гтя, ч.
1》 Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох птахів і тварин; пазур.
|| перев. мн., розм., зневажл. Про довгі нігті людини.
2》 тільки мн., спец. Залізний серпоподібний пристрій, що прикріплюється до взуття для вилізання на стовп або дерево; кішка (у 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови