кінік

кі́нік

-а, ч.

Послідовник давньогрецької філософської школи, заснованої Антисфеном у IV ст. до н. е.

Значення в інших словниках

1. кінік — кі́нік іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кінік — КІ́НІК, а, ч. Послідовник давньогрецької філософської школи, заснованої Антисфеном у IV ст. до н. е. Антична думка в особі софістів та кініків чітко визначає натуральну, природну єдність людей (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. кінік — КІ́НІК, а, ч. Послідовник давньогрецької філософської школи, заснованої Антисфеном у IV ст. до н. е.  Словник української мови в 11 томах