Словник української мови в 11 томах

кінік

КІ́НІК, а, ч. Послідовник давньогрецької філософської школи, заснованої Антисфеном у IV ст. до н. е.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кінік — кі́нік іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. кінік — -а, ч. Послідовник давньогрецької філософської школи, заснованої Антисфеном у IV ст. до н. е.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кінік — КІ́НІК, а, ч. Послідовник давньогрецької філософської школи, заснованої Антисфеном у IV ст. до н. е. Антична думка в особі софістів та кініків чітко визначає натуральну, природну єдність людей (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах