кітчевий

кі́тчевий

-а, -е.

Стос. до кітчу; що є кітчем. Кітчева музика.

Значення в інших словниках

1. кітчевий — кі́тчевий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кітчевий — КІ́ТЧЕВИЙ, КІ́ЧЕВИЙ, а, е. Прикм. до кітч, кіч. Поль Дюваль у 1870-х, переїхавши з провінційного Фекана до Парижа, майже відразу став кітчевою й одіозною особою (з публіц. літ.  Словник української мови у 20 томах