ладний
ла́дний
I -а, -е, розм.
1》 Те саме, що гарний 1); красивий (про зовнішні ознаки).
|| Сонячний, погідний.
|| Який заслуговує схвалення; добрий, слушний.
2》 Добре, вдало, акуратно зроблений, виконаний.
|| Вдало, зі смаком підібраний.
3》 Діловитий (у 1 знач.), вправний (див. вправний I). Ладний господар.
4》 Пройнятий доброзичливістю, приязню, ласкою; лагідний, ніжний.
5》 Злагоджений, гармонійний (у 2 знач.).
II ладен, -дна, -дне, на що, до чого або з інфін., присудк. сл.
Схильний, охочий що-небудь робити.
|| Готовий до певних учинків; згоден на певну дію, стан.
Великий тлумачний словник сучасної української мови