лапа
ла́па
-и, ж.
1》 Стопа, нога тварини, птаха і т. ін.
|| перен., зневажл., ірон. Рука або нога людини (звичайно велика, незграбна).
В лапу (на лапу) давати розм. — давати хабар, чайові, приплачувати кому-небудь за що-небудь.
2》 чого, яка, перен. Гілка хвойного дерева або великий і широкий лист інших рослин.
3》 Інструмент, пристрій, вигнутий, розплющений кінець якого служить для підтримування, зачеплювання чого-небудь або натискування на щось.
|| Пристрій для надання стійкості або для прикріплення до чого-небудь якоїсь машини і т. ін.
4》 с. г. Робоча частина ґрунтообробних знарядь.
5》 спец. Шип на кінці колоди, що його вганяють у відповідну до нього виїмку у другій колоді для скріплення їх у вінець.
Великий тлумачний словник сучасної української мови