лапка
ла́пка
-и, ж.
1》 Зменш.-пестл. до лапа 1-4).
|| Відбитки, сліди живих істот, звичайно дрібних.
Гусяча (рідко гусина) лапка — багаторічний бур'ян із жовтими квітками і стеблом, яке стелиться по землі.
2》 звичайно мн. Шкурки, хутро з лап тварини.
3》 зах. Клітка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови