ларингофон

ларингофо́н

-а, ч.

Звукоприймач, що його прикладають безпосередньо до гортані людини; різновид мікрофона. Застосовують для переговорів в умовах сильного шуму.

Значення в інших словниках

1. ларингофон — ларингофо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ларингофон — ЛАРИНГОФО́Н, а, ч. Різновид контактного мікрофона, який поглинає вібрації прямо з горла носія засобами одного або подвійного сенсору, котрий часто називають трансдуктором.  Словник української мови у 20 томах
3. ларингофон — ларингофо́н [від грец. λάρυγξ (λάρυγγος) – гортань, горлянка і ...фон] звукоприймач, який прикладають безпосередньо до гортані людини; різновид мікрофона. Застосовують для переговорів в умовах сильного шуму (на літаках, у танках тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука