Значення в інших словниках
-
Лебедин —
Лебеди́н іменник чоловічого роду місто в Україні
Орфографічний словник української мови
-
лебедин —
ЛЕБЕДИ́Н, а́, ч., нар.-поет. Лебідь. Лебедин одинокий проплив над сполоханим степом (О. Ільченко); * У порівн. Пливе туман, як білий лебедин (Л. Костенко).
Словник української мови у 20 томах
-
Лебедин —
М. у Сумській обл., райцентр, на берегах р. Вільшанки (притока Псла, басейн Дніпра); 33 тис. мшк.; верстатобудівна, харчова промисловість; залізничний вузол; музеї; Воскресенська (XVIII ст.), Покровська, Миколаївська (XIX ст.) церкви, торговельні ряди (XIX ст.). Заснований 1654.
Універсальний словник-енциклопедія
-
лебедин —
I. ЛЕБІ́ДКА (самка лебедя), ЛЕБЕДИ́НА поет. рідше. Білі лебідки пливли і чорні, Лебеді статні ячали молодо... (Л. Забашта); Ой білая лебедина Тихий Дунай сколотила (П. Чубинський). ЛЕ́БІДЬ, ЛЕБЕДИ́Н поет. рідше.
Словник синонімів української мови
-
Лебедин —
Лебеди́н, -на́, -но́ві, -но́м (м.); лебеди́нський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
лебедин —
ЛЕБЕДИ́Н, а́, ч., нар.-поет. Лебідь. Лебедин одинокий проплив над сполоханим степом (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 36).
Словник української мови в 11 томах
-
лебедин —
Лебедин, -на м. Лебедь самецъ. Шкода того лебедина, що високо літає. Чуб. V. 567.
Словник української мови Грінченка