лебедин
ЛЕБЕДИ́Н, а́, ч., нар.-поет.
Лебідь.
Лебедин одинокий проплив над сполоханим степом (О. Ільченко);
* У порівн. Пливе туман, як білий лебедин (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)ЛЕБЕДИ́Н, а́, ч., нар.-поет.
Лебідь.
Лебедин одинокий проплив над сполоханим степом (О. Ільченко);
* У порівн. Пливе туман, як білий лебедин (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)