легат
лега́т
I -а, ч.
1》 У Стародавньому Римі – намісник імператора в провінції в період принципату.
2》 Дипломатичний представник папи римського; нунцій.
II -а, ч.
У заповіті – доручення спадкоємцеві виплатити якійсь особі певну суму або передати їй певне майно.
Великий тлумачний словник сучасної української мови