лейкоплакія

лейкоплакі́я

-ї, ж.

Дистрофічна зміна слизової оболонки з ороговінням епітелію на слизових оболонках порожнини рота, статевих органів та ін.

Нікотинова лейкоплакія — лейкоплакія, яка розвивається на слизовій оболонці піднебіння в осіб, що зловживають палінням.

Значення в інших словниках

1. лейкоплакія — лейкоплакі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. лейкоплакія — ЛЕЙКОПЛАКІ́Я, ї, ж., мед. Ураження слизових оболонок, яке характеризується зроговінням покривного епітелію різного ступеня вираженості. Лейкоплаксія може бути як одиничною, так і множинною (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах