лисіти

лисі́ти

-ію, -ієш, недок.

1》 Ставати лисим (у 2 знач.).

2》 Виднітися лисиною (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. лисіти — (ставати лисим) облазити// випадає волосся.  Словник синонімів Полюги
2. лисіти — лисі́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. лисіти — Губити волос, ставати лисим; (- голий рельєф) виднітися, виділятися.  Словник синонімів Караванського
4. лисіти — ЛИСІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати лисим (у 1, 2 знач.). Голова його уже лисіла, де-не-де сідина пробивалася між рідким волоссям (Панас Мирний); Стало випинатися вперед черево, віддималися щоки, рано почала лисіти на маківці голова (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. лисіти — Сію, -сієш, недок. 1. Нахабніти. 2. Бути дуже здивованим. * офігівати.  Словник сучасного українського сленгу
6. лисіти — ЛИСІ́ТИ (ставати лисим), ОБЛА́ЗИТИ розм., ОБЛІЗА́ТИ розм. рідше. — Док.: облисі́ти, полисі́ти, облі́зти. Голова його (пана) уже лисіла (Панас Мирний); Колись пишне Брунове волосся облізло, голова полисіла, спорожніли його кишені (А.  Словник синонімів української мови
7. лисіти — Ли́сі́ти, -сі́ю, -сі́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. лисіти — ЛИСІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати лисим (у 2 знач.). Голова його уже лисіла, де-не-де сідина пробивалася між рідким волоссям (Мирний, III, 1954, 160); Ясько давно помер. А я, сивий, ще й лисію… (Рильський, Поеми, 1957, 224)...  Словник української мови в 11 томах
9. лисіти — Лисіти, -сію, -єш гл. Плѣшивѣть, лысѣть. Дурна голова не лисіє. Богодух. у.  Словник української мови Грінченка