литий

ли́тий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до лити 3).

|| Те саме, що пролитий.

2》 у знач. прикм. Вигот. способом лиття (у 3 знач.); вилитий із розплавленої речовини.

|| перен., розм. Те саме, що налитий 2).

Значення в інших словниках

1. литий — ли́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. литий — ЛИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ли́ти 1, 5. А барана принесе [священик] мирною жертвою для Господа на коші опрісноків, і священик принесе його хлібну жертву та його жертву литу (Біблія. Пер. І. Огієнка); А в Римі свято. Велике свято! ..  Словник української мови у 20 томах
3. литий — ЛИ́ТИЙ (виготовлений способом лиття), ЛЛЯ́ТИЙ рідше. З собором Іде сам кесар. Перед ним із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Т. Шевченко); Що ж ти рвалася з дула, Що ж мене ти минула, Куля ллята, розпроклята, ти розводнице стара! (А. Малишко).  Словник синонімів української мови
4. литий — Ли́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. литий — ЛИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ли́ти 3. А в Римі свято. Велике свято!..І з собором Іде сам кесар. Перед ним Із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
6. литий — Литий, -а, -е 1) Литой. Несуть пани есаули козацькую збрую: литий панцирь порубаний, шаблю золотую. Шевч. 363. 2) Массивный, плотный, цѣльный. литий по́яс. Поясъ, вышитый золотомъ. Гол. Од. 29.  Словник української мови Грінченка