лихо
ли́хо
I -а, с.
1》 Обставина, подія, що викликає страждання; горе, біда (див. біда I 1)).
|| у знач. присудк. сл. Тяжко, кепсько кому-небудь.
|| у знач. виг. Уживається для вираження горя, нещастя і т. ін.
До лиха — а) (чого) багато, безліч; б) уживається як лайливий вислів.
Не поминайте (не поминай) лихом; Не згадуйте (не згадуй) лихом — ввічлива форма прощання з ким-небудь.
Туди до лиха — вираз незадоволення.
2》 Що-небудь погане, зле, недобре.
II присл.
1》 Із злістю, сердито, роздратовано.
2》 Недобре, погано.
|| у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови