личина
личи́на
-и, ж.
1》 заст. Машкара (у 1 знач.), маска (у 1 знач.).
2》 перен. Удавана зовнішність людини.
|| Зовнішній удаваний вияв чого-небудь. Носити личину добропорядності.
3》 перен., лайл. Погана, зла, підступна людина.
|| з означ. Уживається як лайливе слово.
Великий тлумачний словник сучасної української мови