Великий тлумачний словник сучасної мови

локативний

локати́вний

-а, -е.

Прикм. до локатив.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. локативний — ЛОКАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Прикм. до локати́в. Функція відносної постійності задається предикатами потенційності, рідше релятивними та локативними предикатами (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах