Значення в інших словниках
-
лоша —
(маля кобили) лошатко, жереб'я, (однорічне) стригун.
Словник синонімів Полюги
-
лоша —
лоша́ іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
лоша —
див. кінь
Словник синонімів Вусика
-
лоша —
ЛОША́, а́ти, с. Маля коня. [Мартин:] Ти яких коней запріг? [Омелько:] Лиску, Красавку і Блоху. [Мартин:] Всі три з лошатами, а у Блохи аж двоє... (І. Карпенко-Карий); Здалека, з графської садиби, долинуло дзвінке іржання лошати (О.
Словник української мови у 20 томах
-
лоша —
ЛОША́ (маля кобили), ЛОША́ТКО пестл., ЛОШАЧО́К пестл., ЖЕРЕБ'Я́, КОНЕНЯ́ пестл., КОНЯ́ розм. рідше; СТРИГУ́Н, СТРИГУНЕ́ЦЬ пестл., СТРИЖЧА́ (однорічне лоша). Роман Блаженко обійняв лоша за шию і притулився шершавою щокою до його атласної мордочки (О.
Словник синонімів української мови
-
лоша —
Лоша́, -ша́ти, -ша́ті, -ша́м; лоша́та, -ша́т
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
лоша —
ЛОША́, а́ти, с. Маля коня. [Мартин:] Ти яких коней запріг? [Омелько:] Лиску, Красавку і Блоху. [Мартин:] Всі три з лошатами, а у Блохи аж двоє… (К.
Словник української мови в 11 томах
-
лоша —
Лоша, -шати с. Жеребенокъ, Гойда, гойда, гойдаша! і кобила, і лоша; ми кобилу продамо, а лоша й так віддамо. (Припѣвъ при подбрасываніи дѣтей). Ном. № 9256. ум. лошатко, лошаточко.
Словник української мови Грінченка