Значення в інших словниках
-
лужина —
лужи́на іменник жіночого роду луг, лука
Орфографічний словник української мови
-
лужина —
див. низовина
Словник синонімів Вусика
-
лужина —
ЛУЖИ́НА, и, ж., діал. Те саме, що луг¹. Основа її [будівлі] вростала в лужину Побужжя, а дах впирався у небо золотою хмаркою саду (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
-
лужина —
ЛУ́КА (рівна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю), ЛАЗ діал.; ЛУГ, ЛУГО́ВИНА, ЛУЖИ́НА розм. (поросла також кущами); ЦА́РИНКА діал. (невеличка лука при садибі, в лісі); ПРИЛУ́КА (по берегах річок, озер); ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ (заплавні луки).
Словник синонімів української мови
-
лужина —
ЛУЖИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що луг¹. Минулого року навесні Варивонова бригада розорала під капусту кусок лужини, зарослої кінським щавлем (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 504).
Словник української мови в 11 томах