Значення в інших словниках
-
лунатичка —
лунати́чка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
лунатичка —
ЛУНАТИ́ЧКА, и, ж. Жін. до луна́тик. * Образно. – Це ти все бродиш, лунатичко? – спросоння заговорила Мар'яна (О. Гончар); * У порівн. По якімсь часі піднеслася при помочі товаришок і бліда як смерть пішла дальше, подібна до лунатички (О.
Словник української мови у 20 томах
-
лунатичка —
ЛУНАТИ́ЧКА, и, ж. Жін. до луна́тик. *Образно. — Це ти все бродиш, лунатичко? — спросоння заговорила Мар’яна (Гончар, Людина.., 1960, 187).
Словник української мови в 11 томах