лунатичка

ЛУНАТИ́ЧКА, и, ж. Жін. до луна́тик.

*Образно. — Це ти все бродиш, лунатичко? — спросоння заговорила Мар’яна (Гончар, Людина.., 1960, 187).

Значення в інших словниках

1. лунатичка — лунати́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лунатичка — -и. Жін. до лунатик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лунатичка — ЛУНАТИ́ЧКА, и, ж. Жін. до луна́тик. * Образно. – Це ти все бродиш, лунатичко? – спросоння заговорила Мар'яна (О. Гончар); * У порівн. По якімсь часі піднеслася при помочі товаришок і бліда як смерть пішла дальше, подібна до лунатички (О.  Словник української мови у 20 томах