Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
лупотіти —
лупоті́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
лупотіти —
ЛУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що лопоті́ти 1–5. Лави козаків стояли, неначе скам'яніли. Тільки знамена шелестіли та лупотіли на вітрі (Леся Українка); Тускло горіла свічка в гетьманській відпочивальні. По шибках лупотів дощ (Б.
Словник української мови у 20 томах
лупотіти —
ЛУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що лопоті́ти 2 — 5 У хаті стало тихо. Шаруділи тільки олівці та пера, та лупотіли папери… (Вас., І, 1959, 165); Шинель лупотить по спині кволими крилами (Рад. Укр., 19.
Словник української мови в 11 томах