1. Великий тлумачний словник сучасної мови

лупотіти

лупоті́ти

-очу, -отиш, недок., розм.

Те саме, що лопотіти 2-5).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лупотіти — лупоті́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. лупотіти — ЛУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що лопоті́ти 1–5. Лави козаків стояли, неначе скам'яніли. Тільки знамена шелестіли та лупотіли на вітрі (Леся Українка); Тускло горіла свічка в гетьманській відпочивальні. По шибках лупотів дощ (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. лупотіти — ЛУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що лопоті́ти 2 — 5 У хаті стало тихо. Шаруділи тільки олівці та пера, та лупотіли папери… (Вас., І, 1959, 165); Шинель лупотить по спині кволими крилами (Рад. Укр., 19. Словник української мови в 11 томах