лупотіти
лупоті́ти
дієслово недоконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лупотіти — -очу, -отиш, недок., розм. Те саме, що лопотіти 2-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- лупотіти — ЛУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що лопоті́ти 1–5. Лави козаків стояли, неначе скам'яніли. Тільки знамена шелестіли та лупотіли на вітрі (Леся Українка); Тускло горіла свічка в гетьманській відпочивальні. По шибках лупотів дощ (Б. Словник української мови у 20 томах
- лупотіти — ЛУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що лопоті́ти 2 — 5 У хаті стало тихо. Шаруділи тільки олівці та пера, та лупотіли папери… (Вас., І, 1959, 165); Шинель лупотить по спині кволими крилами (Рад. Укр., 19. Словник української мови в 11 томах