лупотіння
лупоті́ння
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лупотіння — -я, с., розм. Дія за знач. лупотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лупотіння — ЛУПОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. лупоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Почувся стукіт та густе лупотіння кінських копитів [копит] (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- лупотіння — ЛУПОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. лупоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Почувся стукіт та густе лупотіння кінських копитів (Н.-Лев., VII, 1966, 181). Словник української мови в 11 томах