лупцювання

лупцюва́ння

-я, с., розм.

Дія за знач. лупцювати.

Значення в інших словниках

1. лупцювання — лупцюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. лупцювання — ЛУПЦЮВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. лупцюва́ти. Ти знову рятуєш мене, Платоне, як урятував од лупцювання вісімнадцять років тому (М. Дашкієв); Затялася [Орина] на своєму, і ні прохання, ні погрози, ні лупцювання не вибили дурощів з упертої голови (М.  Словник української мови у 20 томах
3. лупцювання — ЛУПЦЮВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. лупцюва́ти. Затялася [Орина] на своєму, і ні прохання, ні погрози, ні лупцювання не вибили дурощів з упертої голови (Стельмах, Хліб.., 1959, 137).  Словник української мови в 11 томах