лупцювання
ЛУПЦЮВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. лупцюва́ти.
Затялася [Орина] на своєму, і ні прохання, ні погрози, ні лупцювання не вибили дурощів з упертої голови (Стельмах, Хліб.., 1959, 137).
Словник української мови (СУМ-11)ЛУПЦЮВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. лупцюва́ти.
Затялася [Орина] на своєму, і ні прохання, ні погрози, ні лупцювання не вибили дурощів з упертої голови (Стельмах, Хліб.., 1959, 137).
Словник української мови (СУМ-11)