лупцьований

ЛУПЦЬО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до лупцюва́ти.

Лупцьована панським тяжким нагаєм.., Стояла ти в гніві й тривозі (Бичко, Простота, 1963, 77).

Значення в інших словниках

1. лупцьований — лупцьо́ваний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. лупцьований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до лупцювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лупцьований — ЛУПЦЬО́ВАНИЙ, а, е, розм. Битий. Сироп зі спритністю часто лупцьованого кота шаснув на підвіконня, присутулився і з другого поверху гепнувсь на смітник (Є. Пашковський).  Словник української мови у 20 томах
4. лупцьований — Лупцьо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)