1. Словник української мови в 11 томах

лупцьований

ЛУПЦЬО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до лупцюва́ти.

Лупцьована панським тяжким нагаєм.., Стояла ти в гніві й тривозі (Бичко, Простота, 1963, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лупцьований — лупцьо́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. лупцьований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до лупцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лупцьований — ЛУПЦЬО́ВАНИЙ, а, е, розм. Битий. Сироп зі спритністю часто лупцьованого кота шаснув на підвіконня, присутулився і з другого поверху гепнувсь на смітник (Є. Пашковський). Словник української мови у 20 томах
  4. лупцьований — Лупцьо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)