Значення в інших словниках
-
львівський —
льві́вський прикметник
Орфографічний словник української мови
-
львівський —
ЛЬВІ́ВСЬКИЙ, а, е. Стос. до Львова, львів'ян, належний, притаманний їм. Працювала [Ганнуся] на плантації завжди окремо, бо з її львівської говірки сміялися (Р.
Словник української мови у 20 томах
-
львівський —
львівський: ◊ львівський оха́йний хлопчик знев., ірон., евф. до “лох”; недотепа, дурень (м)|| = бевзь ◊ набра́ти львівського шлі́фу → шліф ◊ львівські ді́ти 1. молодь Львова 2. = львівські піскарі ◊ львівські піскарі іст.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
львівський —
Льві́вський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
львівський —
Львівський, -а, -е Львовскій. Федьк. III. 129.
Словник української мови Грінченка