львівський
льві́вський
-а, -е.
Прикм. до Львів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- львівський — льві́вський прикметник Орфографічний словник української мови
- львівський — ЛЬВІ́ВСЬКИЙ, а, е. Стос. до Львова, львів'ян, належний, притаманний їм. Працювала [Ганнуся] на плантації завжди окремо, бо з її львівської говірки сміялися (Р. Словник української мови у 20 томах
- львівський — львівський: ◊ львівський оха́йний хлопчик знев., ірон., евф. до “лох”; недотепа, дурень (м)|| = бевзь ◊ набра́ти львівського шлі́фу → шліф ◊ львівські ді́ти 1. молодь Львова 2. = львівські піскарі ◊ львівські піскарі іст. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- львівський — Льві́вський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- львівський — Львівський, -а, -е Львовскій. Федьк. III. 129. Словник української мови Грінченка