1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

львівський

львівський:

◊ львівський оха́йний хлопчик знев., ірон., евф. до “лох”; недотепа, дурень (м)|| = бевзь

◊ набра́ти львівського шлі́фу → шліф

◊ львівські ді́ти 1. молодь Львова

2. = львівські піскарі

◊ львівські піскарі іст. тридцятий полк піхоти австрійського війська, який розміщувався на Цитаделі||львівські діти

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. львівський — льві́вський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. львівський — -а, -е. Прикм. до Львів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. львівський — ЛЬВІ́ВСЬКИЙ, а, е. Стос. до Львова, львів'ян, належний, притаманний їм. Працювала [Ганнуся] на плантації завжди окремо, бо з її львівської говірки сміялися (Р. Словник української мови у 20 томах
  4. львівський — Льві́вський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. львівський — Львівський, -а, -е Львовскій. Федьк. III. 129. Словник української мови Грінченка